Науково-методичні та дослідницькі заходи проєкту, 2024 рік

8-9 жовтня 2024 року на базі Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» за співпраці з українськими та міжнародними науковими установами відбулась І Міжнародна науково-практична конференція «Психологічні засади збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу», одним із співорганізаторів якої був Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Метою конференції було висвітлення актуальних науково-практичних проблем збереження ментального здоров’я в умовах сучасного освітнього середовища,обговорення можливостей підтримки психологічного благополуччя учасників освітнього процесу та пошук ефективних рішень для вирішення проблем у цій сфері.

В конференції взяли участь понад 80 учасників: науковці, психологи-викладачі навчальних закладів, практичні психологи, фахівці у галузі надання психологічної допомоги, студенти й інші зацікавлені особи.

Під час роботи заходу науковці і практики з України, Австралії, Німеччини, Польщі поділились думками з актуальних питань освіти та психології.

В рамках конференції виконавці проєкту провели секційне засідання (засідання проведено за грантової підтримки Національного фонду досліджень України в межах проєкту «Постковідна соціально-психологічна реабілітація учасників освітнього процесу в діяльності працівників психологічної служби» (реєстраційний номер 2021.01/0198)). Його метою було обговорення питання соціально-психологічного супроводу учасників освітнього процесу та пошук шляхів збереження психічного здоров’я учасників освітнього процесу у постковідний період повномасштабної війни. Програма конференції додається.

Спільна робота учасників секції відбувалася навколо таких проблемних питань:

• соціально-психологічні проблеми працівників психологічної служби у постковідний період в умовах війни;
• активізація особистісних ресурсів старшокласників у постковідний період в умовах війни;
• супервізійні моделі в практиці соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу;
• соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу в період постковідної реабілітації;
• основні шляхи подолання травмівних спогадів;
• психосоматичні ознаки емоційних розладів серед молоді з числа ВПО в умовах воєнного стану;
• ефективні техніки підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу;
• соціально-психологічна реабілітація в діяльності фахівців психологічної служби закладів освіти.

Під час роботи пленарного і секційного засідання конференції виконавці проєкту виступили з такими доповідями.

Віталій Панок під час пленарного засідання у доповіді «Пандемія COVID-19 і кінець класичної освіти» проаналізував вплив пандемії COVID-19 на сучасну українську освіту і соціально-психологічні зміни, що відбулися в результаті переходу на дистанційну форму навчання через пандемію і військові дії в Україні. Основними такими змінами названо соціальне дистанціювання, що зумовлює суттєві зміни в процесі і результатах індивідуального розвитку особистості особи, зменшення ролі вчителя в освітньому процесі, зміну змісту роботи працівників психологічної служби у ситуації постковіду. Наголошено на необхідності розробки нової стратегії і методології освітньої практики і зростанні ролі прикладної психології в освіті.

На секційному засіданні у доповіді Віталія Панка на тему «Соціально-психологічні проблеми працівників психологічної служби у постковідний період в умовах війни» було окреслено актуальні соціально-психологічні проблеми працівників психологічної служби, які продовжують виконувати посадові обов’язки в умовах кризових викликів. Актуалізовано роль соціально-психологічного супроводу учасників освітнього процесу як одного із способів їх подолання.

Ірина Ткачук виступила на секційному засіданні з доповіддю на тему «Активізація особистісних ресурсів старшокласників у постковідний період в умовах війни». Представлено теоретичне обґрунтування та визначено мету, завдання, психолого-педагогічні умови та засоби постковідної соціально-психологічної реабілітації учнів старшої школи. Наголошено на ролі повноцінного соціального і психологічного супроводу розвитку особистості у відновленні осіб вразливих до травмівних чинників в
умовах кризової життєвої ситуації. Розвиток і активізація особистісних ресурсів, збереження суб’єктності учнів, їхньої здатності до побудови проєкту власного майбутнього і вирішення практичних завдань його досягнення, до знаходження внутрішніх ресурсів подолання труднощів є метою такого супроводу. Профконсультаційна робота психолога із складовою її частиною психодіагностики названа одним з ефективних засобів соціально-психологічної реабілітації старшокласників.

Тетяна Каменщук доповіді на тему «Супервізійні моделі в практиці соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу» описала та розкрила змісту поняття «супервізія», моделі супервізії та рекомендації щодо впровадження практики супервізії в освітніх закладах.

Представлено класифікацію супервізорських моделей, застосування яких залежить від переважаючого запиту або проблеми: розвиваючу, клінічну та специфічно-орієнтовану модель, психодинамічну, модель розвитку умінь, модель сімейної терапії, модель розвитку тощо.

Руслана Мороз «Соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу в період постковідної реабілітації».

Висвітлено досвід здійснення соціально-психологічного супроводу учасників освітнього процесу в період постковідної реабілітації на базі розробленої на основі практичного досвіду авторів у проведенні навчальних вебінарів для працівників психологічної служби програмі. Метою програми є ознайомлення з методикою інтервізійної підтримки практичних психологів та з методиками соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу,спрямована на забезпечення практичних психологів професійними інструментами для ефективної роботи в сучасних умовах. Також окреслено особливості оцінки психологічного стану клієнтів і індивідуальної та групової терапії в контексті постковідної реабілітації.

Діана Романовська «Соціально-психологічна реабілітація в діяльності фахівців психологічної служби закладів освіти».

Представлено зміст постковідної соціально-психологічної реабілітації в умовах тривалої травматизації, визначення етапів та специфікація технологій роботи, які можуть застосовувати у своїй професійній діяльності фахівці психологічної служби закладів освіти. Визначено основні завдання
соціально-психологічної реабілітації і стратегії її здійснення і етапи підготовки до неї. Процессоціально-психологічного відновлення особистості розглянуто у межах послідовних етапів (підготовчого, базисного,завершального) і рекомендовані до використання технології роботи.

Вікторія Предко у доповіді на тему «Постковідний період. Травма війни: основні шляхи подолання болісних спогадів нашої пам’яті» висвітлила серйозність впливу травмівної події і психологічної травми на психологічний стан і особистість людини. Також представлено ефективні способи зменшення руйнівного впливу травмівного досвіду на жертву: залучення до розмови, опрацювання травмівних спогадів, вивільнення емоцій, ведення щоденника тощо.

За результати роботи конференції видано збірник:

Психологічні засади збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу / За науковою редакцією Шпортун О.М., Томчука М.І., Яцюк М.В., Чопик ЛІ., Пилявець Н.І. // Збірник матеріалів І Міжнародної науково-практичної конференції (8-9 жовтня). Вінниця : КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», 2024. 610 с. (електронне видання).

Відеозапис пленарного засідання конференції

Відеозапис секційного засідання конференції

У понеділок, 11 березня 2024 року, відбувся навчальний онлайн-вебінар на тему «Методи та прийоми психологічної реабілітації дітей початкової школи в постковідний період в умовах війни» з працівниками психологічної служби Вінницької області.

Під час заходу слухачі були ознайомлені з прикладами методів та прийомів соціально-психологічної реабілітації учнів молодшої школи, засобами формування навичок позитивного спілкування в професійній діяльності фахівців служби.

Також було розширено знання учасників вебінару про комунікаційну компетентність в інтернет-просторі з акцентом на формах роботи з учнями в постковідний період в умовах війни.

У заході взяли участь 27 фахівців, які працюють з закладах загальної середньої освіти з учнями.

Кожен і кожна  з них мають практичний досвід роботи з дітьми з різною тематикою звернень.

Важливо на цьому етапі структурувати труднощі зі схожою симптоматикою та узагальнювати успішні практики.

Лектором виступила Каменщук Тетяна, кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

Перше квітня 2024 року, День сміху, виявився досить серйозним. Адже усе, що стосується ментального здоров’я, психологічної допомоги та супроводу надзвичайно серйозно і важливо.

Українським науково-методичним центром практичної психології та соціальної роботи НАПН України та КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» у співпраці з  Благодійним Фондом «Голоси» дітей з саме першого квітня проведено перший з цілої низки вебінарів для освітян Херсонської області на тему «Психологічна стійкість педагога та психолога: як підтримувати власну стресостійкість в умовах постійних загроз?».

У заході взяли участь 28 осіб: практичні психологи, соціальні педагоги, директори закладів освіти Херсонської області.

Під час зустрічі фахівці-тренери Благодійного Фонду Дробишева Марина, психолог вищої категорії, психолог БФ «Голоси дітей» та викладач Миколаївського ОІППО; Дробишев Роман, психолог БФ «Голоси дітей» нагадали учасникам про поняття «стресу», його види та можливі реакції організму, а також окреслили прояви травми та відмінності її від стресу.

Фахівці нагадали: визначити чи потребує людина допомоги, важливо оцінити її психологічний, фізичний та ментальний стан.

Під час практичної частини заходу учасники мали можливість оцінити власний стан за запропонованими техніками «галочкового списку», шкалування та інших. Вже напрацьовано багато засобів відновлення, стабілізації релаксації, мобілізації стану які активно використовують освітяни у своїй роботі з учнями.

Спікери ознайомили ще з цілою низкою практичних вправ, які можуть стати у нагоді як для самодопомоги так і для використання під час навчального процесу. Це такі як практика дихання, заземлення, уявлення. переключення уваги, «релаксація звуком», тілесні вправи, когнітивні, кінезіологічні та правила власної психогігієни.

Під час обговорення учасники ділились власним досвідом, родзинками швидкої допомоги та підтримки здобувачів освіти, самодопомоги в стабілізації власного психоемоційного стану та саморегуляції.

2 квітня 2024 року відбувся онлайн-вебінар на тему «Психолого-педагогічний супровід дітей із особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання» з працівниками психологічної служби Вінницької області.

Зі слухачами були обговорені особливості реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання в постковідний період.

Було розкрито складові пізнавальної діяльності, охарактеризовано особливості пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку із особливими освітніми потребами, а також принципи планування психокорекційної роботи зі зазначеною категорією дітей.

Лекторка — Каменщук Тетяна Дмитрівна, кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

В часи складних життєвих випробувань надважливо аби було до кого звернутись. Аби поруч був той, хто допоможе, підтримає і розрадить. Такою потужною силою для усіх освітян, учнів та їх батьків стала психологічна служба системи освіти. Багато викликів та випробувань стоїть перед психологами та соціальним педагогами. Тому вони постійно вдосконалюють свою майстерність, підвищують кваліфікацію щоб зробити свою діяльність ще ефективнішою і результативною.

3 квітня 2024 року проведено навчально-методичний вебінар для працівників психологічної служби закладів освіти Херсонської області на тему «Психологічне відновлення учасників освітнього процесу: цілі, завдання, інструменти».

Спікер вебінару Марухіна Ірина Володимирівна, завідувач НМЦ психологічної служби КЗ «Сумський ОІППО»; науковий співробітник Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України.

Заходом передбачено розвиток компетентностей працівників служби щодо надання підтримки дітям та дорослим, які мають травмівний досвід війни. Під час інтерактивних занять передбачено:

📌 опанування сучасними підходами до визначення понять «травма», «резилієнтність»;

📌 ознайомлення з основними передумовами виникнення травми та особливостями прояву психотравми в учасників освітнього процесу;

📌 апробування сучасних методів для самодопомоги щодо профілактики та подолання негативних наслідків психотравми, професійного вигорання,;

📌 отримання методичні кейсів щодо здійснення психологічної підтримки та відновлення учасників освітнього процесу.

8 квітня відбувся черговий із серії вебінарів, започаткованих  УНМЦ практичної психології та соціальної роботи НАПН України, КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти” та БФ “Голоси дітей”.

Тема вебінару «Психологічні особливості реагування на травматичний стрес дітей, що пережили травму війни. Перша психологічна допомога для дітей під час уроку». У заході взяли участь 39 осіб.

Перша психологічна допомога є важливою для надання підтримки та допомоги людям і, особливо, дітям у кризових чи емоційно напружених ситуаціях. Вона допомагає зменшити стрес, покращує самопочуття та здатність особи ефективно впоратися зі своїми емоціями. Зазвичай ППД може надавати широкий спектр фахівців, які отримали відповідну підготовку та кваліфікацію.

Вчителі також можуть надавати першу психологічну допомогу своїм учням, забезпечуючи їх емоційну підтримку та направляючи до відповідних професіоналів у разі потреби.

Робота в освітньому середовищі може стикати нас з різноманітними ситуаціями, де навички психологічної підтримки можуть бути надзвичайно корисними. Це може включати в себе розуміння та допомогу учням з емоційними труднощами, стресом, чи деякими навчальними та особистісними проблемами. Важливо, щоб особи, які надають першу психологічну допомогу, мали розуміння основних принципів та технік допомоги в кризових ситуаціях і дотримувалися етичних норм та професійних стандартів.

10 квітня 2024 року на навчальному вебінарі «Соціально-психологічна постковідна реабілітація в закладах освіти: інструменти діагностики та відновлення» 44 працівники психологічної служби Чернівецької області ознайомились з методиками соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу.

Підготувала і провела вебінар Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області.

На вебінарі учасники опрацювали окремі способи використання інтегративної багатовимірної моделі BASIC-PH (MooliLahad) в консультуванні як інструмент створення індивідуального коду відновлення. Також практично ознайомились з технікою простукування (тейпінг) травми (ТТТ)^* як методом самодопомоги та самовідновлення.

* ознайомитись з цією технікою можна за покликаннями та на ютуб каналі «Психологія здоров’я»

Під час групової роботи та рефлексії учасники і учасниці поділились власним досвідом використання запропонованих та інших технік, що сприяють соціально-психологічній реабілітації, уклали демонстраційну версію збалансованого індивідуального коду відновлення за (по 4 активності в кожному з 6-ти каналів) та проаналізували власні відчуття після виконання ТТТ.

12 квітня 2024 року  відбувся другий навчальний вебінар «Соціально-психологічна постковідна реабілітація в закладах освіти: інструменти діагностики та відновлення. Частина ІІ». В заході взяли участь 39 учасників.

Працівники психологічної служби Чернівецької області ознайомились з методиками соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу.

Під час вебінару учасники опанували техніку ТТТ, запропоновану німецько-американською арт-терапевткою Гертрудою Шоттенлоер (з когнітивним включенням). Також ознайомились з 2 алгоритмами роботи за «Технологією діагностики та керування власними емоційними траєкторіями у стресових ситуаціях» (Е.О. Помиткін) для використання в індивідуальній роботі, опрацювали їх та навчилися використовувати в практичній роботі.

Підготувала і провела вебінар Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області.

З методиками соціально-психологічної допомоги та реабілітації в постковідний воєнний період можна ознайомитись у посібниках, розроблених фахівцями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи:

«Науково-методичні основи психологічного супроводу діяльності вчителя в умовах реформування освіти (діагностика і корекція)»

“Подолання наслідків пандемії COVID-19 у закладі освіти”

Останнім часом набувають широкого розповсюдження в колі фахівців соціогуманітрних професій супервізійні та інтервізійні групи як найефективніші форми методичної роботи. Вони забезпечують професійну кооперацію, що дозволяє психологам-практикам отримувати нові знання, систематизовано аналізувати свою діяльність, усвідомлювати помилки та коригувати стратегії надання допомоги. Ці форми сприяють аналізу використовуваних методів, обміну досвідом, підвищенню кваліфікації, а також розвитку психологічного самопізнання.

16 та 23 квітня 2024 р. старшою науковою співробітницею УНМЦ практичної психології та соціальної роботи НАПН України, кандидаткою психологічних наук Мороз Русланою Анатоліївною, було проведено вебінари для практичних психологів системи освіти за технологією проведення інтервізійних групи за Sebastian Chmieliński (Польща). Зазначена модель інтервізійної підтримки активно впроваджується з 2015 р. серед фахівців, які працюють в системі «людина – людина».

На початку заходів учасники поділились власним досвідом участі в інтервізійних та супервізійних групах, зазначили, що такі групи надають психологам можливість розвивати свої професійні навички, отримувати підтримку та взаємодіяти з колегами у сприятливому середовищі.

Інтервізія є процесом професійного розвитку, що ґрунтується на взаємній підтримці та співпраці між рівними за статусом членами однієї професійної групи. Цей термін походить від французького «inter» (між) та «vision» (бачення), що вказує на взаємне обмін сприйняттями та досвідом між учасниками.

Від супервізії, яка також спрямована на професійний розвиток, інтервізія відрізняється передусім тим, що вона здійснюється між рівними за статусом колегами. Інтервізія акцентується на взаємній підтримці та обміні досвідом між учасниками, тоді як супервізія зазвичай ґрунтується на наставницьких або консультативних відносинах, де одна сторона має більше досвіду або авторитету відносно іншої.

Психотерапія, з іншого боку, спрямована на лікування або полегшення психічних чи емоційних проблем, і вона часто проводиться психотерапевтом. Психотерапія включає в себе різноманітні методи та підходи, спрямовані на підтримку клієнта в подоланні психологічних труднощів, а не на взаємну підтримку та обмін досвідом між професійними колегами.

В процесі вебінару учасникам також було запропоновано на власному досвіді ознайомитись з моделлю інтервізійної підтримки – було представлено та обговорено складні практичні кейси безпосередньої роботи психолога з клієнтом. У контексті інтервізії учасники груп ділились власним досвідом, інсайтами та розумінням у вирішенні професійних проблем і питань, пов’язаних з запитом.

Наприкінці учасники групи інтервізійної підтримки висловили думку, що систематичні інтервізійні зустрічі сприяють розвитку професійної самосвідомості, формують вміння аналізувати власну практику та вдосконалюють професійні навички через взаємну підтримку та конструктивний фідбек.

17 квітня 2024 року  відбувся третій навчальний вебінар «Соціально-психологічна реабілітація в діяльності психологічної служби: зміст, інструменти, виклики та перспективи».

В заході взяли участь понад 280 учасників і учасниць з усієї України.

Працівники психологічної служби ознайомились з методиками соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу.

Підготувала і провела вебінар Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області.

19 квітня 2024 року працівники психологічної служби та педагоги закладів освіти Херсонської області взяли участь у вебінарі, який організовано  УНМЦ практичної психології та соціальної роботи НАПН України спільно з КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» та Благодійним Фондом «Голоси дітей» з теми «Психологічні особливості реагування на травматичний стрес дітей, що пережили травму війни, то взаємодії з ними під час навчання».

Спікерками заходу були:

Руслана Мороз, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник УНМЦ практичної психології та соціальної роботи, експерт, психолог БФ «Голоси дітей», психотерапевт за методом кататимно-імагинативних переживань, кризовий психолог, травматерапевт, клінічний супервізор;

Євгенія Курченко, психолог-методист, практичний психолог вищої категорії Миколаївського ліцею №3, психолог БФ «Голоси дітей», кризовий психолог.

Травматичний досвід дітей, про який йшла мова під час вебінару, може включати різні ситуації. Діти, які пережили травму війни, можуть відчувати серйозний травматичний стрес, що може впливати на їхнє фізичне та психічне здоров’я. Це може бути посттравматичний стресовий розлад, відчуття тривоги, страху, депресії та інші психологічні проблеми, а також  на поведінку та навчання. Тож під час роботи в групах учасники могли з власного досвіду обговорити психологічні реакції, які проявляються у дітей в ситуації перебування за кордоном, в Україні, та тих, хто досі залишається на окупованих територіях або під обстрілами.

Під час обговорення  розглянули загальні прояви та особливості вікових проявів. Важливо, щоб вчителі були уважними до можливих сигналів травми у дітей, сприяли їхньому емоційному благополуччю та надавали підтримку. Сприяли їхньому відновленню та допомагати впоратися зі стресом та створити безпечний простір для дітей. Саме про складові такого простору, шляхи його побудови та особливості дистанційного навчання в умовах війни йшла мова у другій частині зустрічі.

22 квітня 2024 року відбувся перший навчальний вебінар «Інтервізія як метод навчання та професійної підтримки працівників психологічної служби: алгоритм проведення» з ознайомлення з методикою інтервізійної підтримки для працівників психологічної служби Чернівецької області. Вебінар проводився у форматі роботи інтервізійної групи з метою впровадження у роботу фахівців психологічної служби системи освіти інтервізії як методу навчання та професійної підтримки.

Теоретичний блок провела Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи,  завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області. За допомогою презентації вона ознайомила з інформацією про те, що таке інтервізія, який склад інтервізійної групи, її переваги над методичним об’єднанням чи іншими видами професійного зростання, яка структура та алгоритм проведення інтервізії, роль модератора.

Практичний блок було проведено спільно з модератором Мар’яною Вовчук, практичним психологом КЗ «Чернівецький обласний навчально-реаблітаційний центр №1».

Під час інтервізії було розглянуто кейс практичного психолога, який як інтервізант представив свою ситуацію роботи з підлітком.

Модератор застосовував структуру проведення інтервізії, запропоновану Себастьяном Хмелінські.

23 квітня 2024 року старшою науковою співробітницею Центру Тетяною Каменщук було проведено навчальний онлайн-вебінар «Аналіз проблеми формування навчальної мотивації як психологічного чинника досягнення успішності у навчанні дітей з особливими освітніми потребами».

Участь у заході взяли 29 фахівців психологічної служби Вінницької області.

Під час вебінару проаналізовано та визначено особливості зміни емоційно-вольової сфери особистості дітей в постковідний період. Розглянуто поняття емоційної складової особистості, визначені провідні ознаки емоційного розвитку, описання яких ґрунтуються на гуманістичному підході. З учасниками обговорено ключові терміни за темою – навчальна мотивація, емоційний розвиток, особистість, вікові періоди, емоційна готовність тощо.

Також, було практично відпрацьовано особливості формування вміння ставити перед собою чіткі осмислені навчальні цілі, що часто вважають запорукою життєвого успіху. Акцент зроблено на тому, що особливості розвитку емоційної сфери особистості дітей з особливими освітніми потребами в постковідний період детермінуються розвитком стосунків в сім’ї та конкретними умовами нової соціальної ситуації, викликаної умовами проживання за наслідками війни. В цілому, постковідний період та наслідки війни для українців спричинили психологічні зміни, що обумовлюють психічну  діяльність.

25 квітня 2024 року відбувся другий навчальний вебінар «Інтервізія як метод навчання та професійної підтримки працівників психологічної служби: алгоритм проведення» з ознайомлення з методикою інтервізійної підтримки для працівників психологічної служби Чернівецької області.

Вебінар проводився у форматі роботи інтервізійної групи з метою впровадження у роботу фахівців психологічної служби системи освіти інтервізії як методу навчання та професійної підтримки. Вебінар було організовано для практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти, які стикнулись з складними випадками в рамках психологічної допомоги, соціально-психологічної реабілітації. Долучилися до інтервізійної групи 16 учасників.

Теоретичний блок провела Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області. За допомогою презентації вона ознайомила з інформацією про те, що таке інтервізія, який склад інтервізійної групи, її переваги над методичним об’єднанням чи іншими видами професійного зростання, яка структура та алгоритм проведення інтервізії, роль модератора.

Практичний блок було проведено спільно з модератором Мар’яною Вовчук, практичним психологом КЗ «Чернівецький обласний навчально-реаблітаційний центр №1». Під час інтервізії було розглянуто кейс роботи практичного психолога з підлітком із труднощами спілкування з дорослими, вчителями. Модератор застосовував структуру проведення інтервізії, запропоновану Себастьяном Хмелінські.

26 квітня 2024 року відбувся третій навчальний вебінар «Інструменти соціально-психологічної реабілітації та інтервізія як метод професійної підтримки працівників психологічної служби» для працівників психологічної служби, заступників директорів закладів загальної середньої освіти Шепетівської міської ради Хмельницької області.

Долучилися до вебінару 24 учасники.

Вебінар проводився на запит КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Шепетівської міської ради» та за грантової підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Постковідна соціально-психологічна реабілітація учасників освітнього процесу в діяльності працівників психологічної служби», реєстраційний номер 2021.01/0198.

Провела вебінар Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області.

На вебінарі учасники практично опрацювали техніку простукування (тейпінг) травми (ТТТ) як інструментсамодопомоги та самовідновлення, ознайомились як це можна використовувати з когнітивною складовою в освітньому процесі. Для підсилення ресурсності та розвитку стратегічного мислення було використана ігрова практика роботи в групах. Учасники також ознайомились з інформацією про те, що таке інтервізія, можливостями її використання.

30 квітня 2024 року старшою науковою співробітницею Центру Тетяною Каменщук було проведено навчальний вебінар на тему «Використання інноваційних методів для профілактики та корекції професійного вигорання практичного психолога».

Участь у заході взяли 17 фахівців.

Під час заходу представлено теоретичний аналіз терміну «психологічного благополуччя» та його значення для подальшого позитивного функціонування дорослої особистості, що пережила травматичну подію. Зроблено акцент на дотриманні базових принципів при наданні невідкладної систематичної психологічної допомоги, а також йшлося про те, що на благополуччя, здоров’я і довголіття суттєво впливають доброзичливі емоції, які люди переживають одне щодо одного, та поведінка, спрямована на допомогу іншим. Учасники набули практичного досвіду розв’язування непередбачуваної критичної ситуації на прикладі психологічної гри. Вдалося відпрацювати навички колективного прийняття рішень, налагодження ефективної комунікації, підтримки та надання першої психологічної допомоги.

Ключові слова розглянуті на вебінарі — психологічне благополуччя, здоров’я, особистість, психологічна допомога, соціальна підтримка, профілактика.

23 травня 2024 року відбувся вебінар на тему  «Ознайомлення з методикою інтервізійної підтримки практичних психологів системи освіти України».

Захід проведено старшою науковою співробітницею, кандидаткою психологічних наук Русланою Мороз з метою ознайомлення з технологією проведення інтервізійних груп працівників психологічної служби системи освіти —  практичних психологів закладів освіти Миколаївської, Львівської, Херсонської, Сумської, Харківської областей, методистів КВНЗ «Херсонська академія неперервної роботи».

У заході взяли участь 18 осіб.

Вебінар складався з двох частин: теоретичної та практичної частин.

Під час проведення теоретичної частини було розглянуто такі важливі формати обговорень та навчання, як супервізія та інтервізій, які спрямовані на покращення роботи фахівців у різних сферах. У ході заходу було розглянуто основні аспекти та переваги кожного з цих методів. Учасники дізнались, що інтервізій визначається як «інтерколегіальний» метод роботи в групі рівних за рівнем фахівців, який здійснюється під керівництвом провідного інтервізією. Її мета – покращення роботи персоналу, лікування та соціальної роботи через колегіальне обговорення та обмін досвідом. Основними аспектами інтервізії є обговорення та аналіз професійних випадків, розвиток навичок самоаналізу та проникнення у суть професійних завдань.

Практична частина вебінару складалась безпосередньо із проведення інтерколегіального групового обговорення конкретного кейсу: ситуація з учнем дев’ятого класу з відсутньою мотивацією до навчання. Після детального аналізу ситуації, що склалася в школі, методів психологічної допомоги, які надавались учню психологом, учасники групи надали зворотній зв’язок щодо можливих причин ситуації, що виникла, а також можливих шляхів розв’язання складної ситуації.

В цілому можна зробити висновок, що інтервізантка знайшла відповіді на свій запит, а учасники групи ознайомились зі структурою проведення інтервізійної групи.

Проведено черговий вебінар на тему «Ознайомлення з методикою інтервізійної підтримки практичних психологів системи освіти України» 28 травня 2024 року.

У заході взяли участь 14 осіб —  практичні психологи закладів освіти Миколаївської, Черкаської, Херсонської, Чернігівської, Чернівецької, Сумської областей

На початку вебінару учасники ознайомились з теоретичними засадами проведення супервізійних та інтервізійних груп як форм підвищення кваліфікації представників соціогуманітарних професій. Особлива увага приділялась етичним засадам при обговоренні кейсів. Учасники дізнались, що інтервізія, на відміну від супервізії, методичних семінарів, балінтовських груп тощо спрямована на побудову професійної компетентності та саморефлексії, що, в свою чергу, може бути діагностикою проблем (власних та інших членів групи). Одним з форматів інтервізійної групи є робота, спрямована на розвиток команди, де обговорюються проблеми не тільки здобувачів освіти, але й команди – надавачів освітніх послуг.

Ілюстрацією такого формату інтервізій стало обговорення кейсу щодо взаємодії психолога з класними керівниками закладу освіти. Було розглянуто конкретний кейс: відсутність взаємодії практичного психолога з класними керівниками п’ятих класів, що унеможливлювало доступ до учнів зазначеної паралелі.

В колегіальному обговоренні кейсу інтервізанткою було визначено можливі шляхи оптимізації взаємодії з класними керівниками п’ятих класів, а також з класними керівниками інших паралелей.

Таким чином, учасники вебінару мали змогу безпосередньо переконати в ефективності та дієвості інтервізійної форми обговорення існуючих проблем в професійній діяльності практичного психолога.

30 травня старшою науковою співробітницею Центру Тетяною Каменщук було проведено навчальний вебінар на тему «Методичні рекомендації щодо організації  освітнього процесу з використанням ІКТ».

Участь у заході  взяли 18 фахівців.

Лектором подано результати досліджень з питань безпечного інформаційно-освітнього середовища закладу освіти, зроблено основні акценти на правилах онлайн-етикету та надано перелік корисних посилань щодо організації  освітнього процесу з використанням ІКТ для педагогічних працівників та батьків.

Під час практичного блоку пропрацьовано сучасні Інтернет-загрози та шляхи їх уникнення. Фахівцями розроблено орієнтувальні плани дій при пошкодженні персональної інформації в Інтернеті та зібрано  важливі контактні дані. Також напрацьовано заходи, спрямовані на:

 збереження психічного здоров’я учнів, до яких включили вправи з підвищення психічної активності, за рахунок зменшення психічних напружень;

 інтенсифікації розвитку психічних процесів (пам’яті, сприймання, відчуття, концентрації уваги та ін.);

 виробленні релаксаційних, відновних механізмів, зниженні рівня тривожності, стимуляції позитивного настрою, фізичні вправи тощо.

31 травня старшою науковою співробітницею Центру Тетяною Каменщук було проведено навчальний вебінар на тему «Шляхи ефективного психолого-педагогічного впливу в закладах освіти з інклюзивним навчанням».

Участь у заході взяли 15 фахівців.

Подано напрацювання вітчизняних науковців стосовно психологічних змін за наслідками пандемії в Україні. Зроблено акценти на проявах, основних формах роботи з учнями з ООП, розкрито мету та завдання змісту навчальної роботи. Підкреслено значущість взаємовпливу об’єктивних та суб’єктивних факторів на формування майбутньої дорослої особистості.

Враховуючи те, що нерідко перевантаження в школі та проблеми в колективі стають причинами погіршення психоемоційного стану учнів, з фахівцями було обговорено причини неуспішності дітей, які найчастіше зустрічаються, зокрема: слабкість пізнавальних процесів, несформованість навчальних навичок та відсутність мотивації. Вкрай важливо педагогам та психологам вчасно розпізнати симптоми психічного захворювання учнів на ранній стадії та запобігти їх подальшому розвитку.

Під час заходу представлено основні правила здійснення психологічної підтримки усіх учасників освітнього процесу та правила для екстрених ситуацій в навчальному закладі з інклюзивним навчанням. Надано орієнтовні протоколи для учнів та дорослих, обговорено шляхи реалізації різних психологічних методів та прийомів з урахуваннях ступеню складності порушень психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

4 червня 2024 року відбулася чергова зустріч практичних психологів закладів освіти Миколаївської, Херсонської, Сумської областей.

Вебінар провела Руслана Мороз, кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця лабораторії прикладної психології освіти, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Діяльність інтервізійних груп спрямована на вирішення конкретної проблеми з практики консультативної роботи психолога шляхом консультації, обміну думками з колегами-психологами, визначення пріоритетних напрямків подальшої роботи з учнями, педагогами, та батьками учнів.

У роботі груп інтервізій допускаються різні форми взаємодії: довготривалі, багаторазові сесії, разові консультації. Супровід професійної діяльності в інтервізійній групі здійснюється через модерування.

Модерування – діяльність, спрямована на розкриття потенційних можливостей спеціаліста та його здібностей. Модерування дає змогу організувати процес вільної комунікації, обміну думками та судженнями та підводить до прийняття професійно грамотного рішення за рахунок реалізації внутрішніх можливостей.

Ведучий-модератор не вносить до групи нічого нового, а допомагає потенційне перетворити на актуальне. Функція модератора – допомогти учасникам групи розкритися, виявити приховані можливості та нереалізовані вміння.

Метою роботи інтервізійної групи було підвищення рівня професійності практичних психологів, розвиток базових навичок консультування, опанування новими техніками в процесі інтервізійної взаємодії, залучення працівників психологічної служби до інноваційних форм роботи з суб’єктами освітнього процесу; ознайомлення учасників з правилами та особливостями роботи інтервізійної групи.

Зокрема, обговорено такі питання:

особливості роботи інтервізійної групи;

правила роботи в інтервізійній групі;

визначення особливості побудови конгруентних стосунків у системі «практичний психолог – клієнт».

На розгляд інтервізійної групо було винесено психологом інклюзивно-ресурсного центру кейс щодо дитини з розладами аутистичного спектру.

Під час засідання психологи активно та творчо працювали: обмінювалися досвідом роботи з дітьми з зазначеними особливостями, нейропсихологічними технологіями та методами, які виявились ефективними в роботі з дітьми з РДА.

З метою вдосконалення методичної та професійної допомоги практичним психологам рекомендовано запровадити у практику інноваційну форму роботи – інтервізійна група.

6 червня проведено навчальний вебінар на тему «Технології відновлювальної комунікації в конфліктах як ефективна взаємодія учасників освітнього процесу».

Участь у заході  взяли 28 фахівців психологічної служби системи освіти Херсонської області.

Старша наукова співробітниця Центру Тетяна Каменщук представила теоретичний аналіз копінг-стратегій, що можуть ефективно застосовуватися для підтримання благополуччя людини, її фізичного та психічного здоров’я та задоволеності соціальними відносинами. Враховуючи, що одні і ті ж події життя можуть мати різне стресове навантаження, залежно від їхньої суб’єктивної оцінки дорослою особою, тому стресова подія починається з оцінки будь-якого внутрішнього (наприклад, думка) чи зовнішнього (наприклад, дорікання) стимулу.

Практичний блок проблематики містив оцінку власних ресурсів та особистісних факторів, характеристику критеріїв соціальної підтримки, зокрема: наявність людей, які є значимими; оцінку соціального становища та впливовість; частоту контактів з важливими людьми.

Виділено основні завдання копінгу:

мінімізація негативних впливів та підвищення можливості відновлення активностей;

терпеливість, пристосування чи зміна життєвої ситуації, підтримка емоційної рівноваги.

10 вересня 2024 року відбувся вебінар на тему «Особливості реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні: практичні кейси».

У заході взяли участь 46 педагогічних працівників закладів освіти та працівники психологічної служби системи освіти Вінницької області.

Вебінар провела Каменщук Тетяна Дмитрівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Під час заходу представлено план заходів на 2024-2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року.

Обласний план є середньостроковим стратегічним документом, який об’єднує ключові заходи для забезпечення узгодження дій на рівні області, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для забезпечення ефективного впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

Впровадження Обласного плану передбачає створення цілісної системи ПЗПСП у регіоні;  об’єднання вже наявних ресурсів та експертизи; уникнення впливу наявних негативних факторів в суспільстві. Також планується формування більш якісних та стійких послуг у громадах спрямованих на задоволення зростаючих потреб населення у ПЗПСП.

Обласний план кожної області розробляється з ініціативи Обласних військових адміністрацій на основі Примірного плану заходів на основі соціального паспорту області.

Учасники заходу мали можливість обговорити та означити основні завдання, які сприятимуть мінімізації негативних впливів та підвищення можливості відновлення особистісних активностей, зокрема терпеливість, пристосування до зміни життєвої ситуації, підтримка та збереження емоційної рівноваги.

13 вересня 2024 року 44 педагогічних працівники закладів освіти та психологічної служби системи освіти Вінницької області взяли участь у вебінарі на тему «Супервізія як засіб профілактики емоційного вигорання фахівця психологічної служби в постковідний період».

Викладач: Каменщук Тетяна Дмитрівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Основною темою вебінару стала робота практичного психолога з постковідної соціально-психологічної реабілітації.

Організація супервізійної групи вимагає чіткого планування та координації, за таких умов вона може стати потужним інструментом для професійного розвитку та підтримки. Акценти зроблено на основні аспекти роботи із запитом застосовуючи тести з оцінки психологічного стану клієнтів, діагностики та аналізу актуальної життєвої ситуації (авт. В.Г. Панок). Ефективною в роботі є індивідуальна та групова терапія, психоедукація, робота з травмою для підтримки учасників освітнього процесу, Важливою складовою корекційного процесу є робота з батьками здобувачів освіти, психологічний супровід на етапі повернення до нормального життя.

Слід врахувати, що для запобігання емоційного вигорання при здійсненні постковідної соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу практичний психолог має володіти навичками стрес-менеджменту та саморегуляції. Для цього фахівець має керувати власними емоціями та вміти знизити рівень стресу, на постійній основі використовувати техніки саморегуляції для підтримки професійної ефективності. У воєнний час особливої уваги потребує власне психічне здоров’я і здоров’я близьких людей та людей свого оточення. 

Слухачі звернули увагу на той факт, що у суспільстві іноді проявляється стигматизація, а це упереджене ставлення до складних психологічних симптомів інших людей, що є негативним чинником для психологічного відновлення. Безумовно, фахівцям важливо дбати про своє психічне здоров’я, про здоров’я тіла, турбота про здоров’я психіки є потребою організму.

18 вересня 2024 року відбувся навчальний вебінар «Ефективні техніки та методи соціально-психологічного відновлення ментального здоров’я учасників освітнього процесу» для професійної спільноти практичних психологів та соціальних педагогів комунальних закладів освіти Чернівецької обласної ради.

До заходу долучились 18 учасників.

Спікери вебінару виступили з науково-методично-практичними доповідями:

• Тему «Основні напрямки та методи роботи практичного психолога, соціального педагога: методи соціально-психологічного відновлення» представила Діана Романовська, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ, завідувач НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО Чернівецької області, кандидат психологічних наук.
• Тему «Постановка життєвих цілей та їх роль у розвитку життєстійкості та відновленні ментального здоров’я» розкрила Ірина Ткачук, учений секретар Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ, кандидат педагогічних наук.
• Тему «Збереження ментального здоров’я та відновлення психоемоційного стану учасників освітнього процесу в умовах війни: ефективні методи для роботи з дітьми з ООП» презентувала Мар’яна Вовчук, практичний психолог КЗНЗ «Чернівецький обласний навчально-реабілітаційний центру №1», лідер професійної спільноти закладів освіти обласного підпорядкування.

Під час вебінару було проведено тематично-мотиваційне коло «Що я планую в цьому році. Мій досвід використання ефективних практик, технік соціально-психологічного відновлення (реабілітації)». Учасники вебінару поділилися своїм досвідом роботи та техніками, спрямованими на підвищення ефективності психологічної допомоги та соціально-психологічної реабілітації в освітньому середовищі. Серед представлених методів роботи було зазначено «Психологічний пікнік», «Лист до себе», «Скриня щастя», «Багаж щастя», «Обійми та само обійми», «Техніка простукування травми – ТТТ», «Basic-PH», «Тестування думок», «Що буде, якщо…», «Дихальні практики», «Картки сили», використання сенсорних технік. Також різні арт-техніки, наприклад «Гора», робота в пісочниці, вільне малювання.

Романовська Д.Д. провела з учасниками практикум щодо застосування вправи «Ментальне прибирання» для проєктування соціально-психологічного благополуччя та активізації когнітивного каналу відновлення.

19 вересня 2024 року відбувся вебінар на тему «Методики оптимізації психічного стану особистості в постковідній та воєнний період».

У заході взяли участь  25 осіб — педагогічні працівники закладів освіти та працівники психологічної служби Вінницької області.

Викладач: Каменщук Тетяна Дмитрівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Підчас заходу обговорено психологічні методи в соціально-педагогічній роботі, що застосовуються з метою діагностування особливостей індивіда та організації на основі здобутих результатів різних видів психотерапевтичної та психокорекційної роботи. Найпоширеніші методи цієї групи – тестування, психодрама, соціаодрама, ігрова терапія, сімейна психотерапія, арт-терапія, епістолярна терапія, казкотерапія, соціально-психологічні тренінги.

Розглянуто метод поведінкового підходу, що зосереджується на особистісних ресурсах навколишнього середовища, які можуть бути мобілізовані, щоб стимулювати та зберігати мінливу поведінку. Метод екологічного підходу пропонує покращення взаємодії людини і навколишнього середовища на основі позитивного взаємообміну. «Людина – навколишнє середовище» розглядаються як взаємодоповнюючі системи, де людина має таке оточення, яке вона формує відповідними способами. 

Зроблено акценти на кризово-орієнтованому методі як комбінованому методі, що використовує елементи психотерапії, практичної психології і раціональних дискусій в соціальній роботі. Він застосовується у разі таких кризових станів, як тривога, почуття сорому, провини, ворожості тощо. Ефективним в практичній роботі є раціональний метод індивідуальної роботи запропонований як альтернатива психоаналітичним моделям індивідуальної роботи. Розглянуто положення когнітивної теорії, згідно з якими інтенсивність дій залежить від сили волі індивіда. Мета методу полягає у зміні свідомості клієнта, яку розуміють як сукупність проявів його емоцій, уяви і поведінки. Він застосовується, коли клієнт шукає допомоги в розв’язанні своєї проблемної ситуації.

25 жовтня відбувся вебінар на тему «Постковідний період: техніки відновлення ментального здоров’я».

Учасниками заходу стали 15 осіб — практичні психологи та педагоги.

Спікер: Предко Вікторія Володимирівна, доктор філософії в галузі психології, старший науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

Було розкрито особливості впливу травмівних переживань на мозок людини. Охарактеризовано основні ділянки мозку які відповідають за сприйняття стресу та ментального здоров’я, їх функції та зміни під впливом травмівних факторів. Зокрема, постійна гіперактивність мигдалеподібного тіла, яке бере участь у регуляції тривоги, агресії, стає нерегульованим і призводить до надмірного збудження. Воно посилює вегетативні реакції пов’язані зі страхом і зумовлює постійне активне вивільнення гормонів стресу, зокрема норадреналіну. Натомість, префронтальна кора, яка діє як гальмівна система і допомагає повернути тіло до нормального стану (коли людина розуміє, що небезпека минула) стає гіпоактивною, що унеможливлює процес розслаблення. Порушується також і робота гіпокампа, яка призводить до виділення кортизолу, що супроводжується надмірною пильністю, страхом, та стресом. Більш того, під час травматичних переживань порушується процес перетворення спогадів із короткочасної пам’яті у довготривалу. У зв’язку з цим вони залишаються активними і проявляються:у нав’язливих спогадах, нічних жахах та дисоціативних флеш беках. Прилив крові до правої та лівої передлобної частини знижується, що призводить до зниженої мовленнєвої діяльності, а також активації негативних емоцій смутку, жалю та печалі. Підкреслено, що такі нейрогуморальні зміни зумовлюють підвищену настороженість, яка ускладнює процес розслаблення й порушує сон. Більш того, людина відчуває постійну внутрішню напруженість (навіть незначні тригери, можуть призвести до травматичних переживань), яка супроводжується спотвореними спогадами й порушеним сприйняттям часу (зокрема, це проявляється відчуттям скороченого майбутнього).

Під час вебінару було закцентовано, що найефективнішою стратегією поліпшення психічного здоров’я й зменшення травматичних переживань є вплив на медіальну префронтальну кору, яка відповідає за інтерорецепцію (відчуття внутрішнього стану тіла). Оскільки вона виконує важливу роль у когнітивних процесах, емоційній регуляції та мотивації. Сприятливими механізмами впливу є: медитація, фізичні вправи, дерефлексія, терапевтичне письмо та розвиток життєстійкості.

Було підкреслено основні переваги кожного з них. А саме:

Медитація активізує префронтальну кору. Під час посиленої усвідомленої активності мозку, в середині префронтальної кори ГМ утворюється багато нейронних зв’язків. Медитація підвищує нейропластичність шляхом покращення нейронних зв’язків у різних ділянках мозку. Що своєю чергою покращує когнітивні функції, обробку інформації та емоційну регуляцію.

Збільшує сіру речовину в мозку, особливо в ділянках, пов’язаних з навчанням, пам’яттю, регуляцією емоцій і перспективою (побудовою планів на майбутнє).

Медитація поліпшує кров’яний тиск, частоту дихання та серцебиття, а головне змінює мозкові хвилі (Це допомагає нам розслабитися, зосередитися та краще обробляти інформацію). Ті, хто практикує медитацію регулярно, часто демонструють більш високий рівень гамма-хвиль мозку, які пов’язані з підвищеним сприйняттям (уважністю), розв’язанням проблем і свідомістю (усвідомленістю). Зменшує розмір мигдалеподібного тіла. Підвищує рівень хімічних речовин, таких як дофамін і серотонін.

Фізичні вправи знижують гормони стресу, такі як кортизол. Це також підвищує рівень ендорфінів — хімічних речовин, які сприяють гарному самопочуттю й підвищують настрій. Фізична активність відволікає від негативних думок і емоцій. Збільшують об’єм сірої сечовини в префронтальній корі. Знижують больові відчуття та тривогу.

Розкрито особливості функціонування блукаючого нерву, зокрема його провідної ролі у підтримці психічного здоров’я. Закуентовано, що це частина парасимпатичної нервової системи, яка передає сигнали від мозку до тіла і навпаки. Тобто, заспокоюючи тіло, блукаючий нерв надсилає сигнали до мозку, одночасно заспокоюючи його.

Дерефлексія характеризується перефокусуванням від своїх проблем до проблем зовнішнього оточення, родини, знайомих та близьких. Основне завдання дерефлексії – подолання нав’язливого стану та контролю. Якщо цей стан не підкріплювати – він зникає. Більш того, зміщення фокусу від внутрішнього напруження та проблем до безкорисливих цілей – робить життя більш насиченим та цілісним.

Терапевтичне письмо стимулює частини мозку, які не стимулюються мовленням, зокрема – ліву півкулю. Більш того, воно зміцнює імунну систему й забезпечує психологічну безпеку. Повторне відтворення знижує інтенсивність переживань, а узгоджена організація думок та послідовний виклад матеріалу забезпечує відчуття предбачуваності та контролю. Воно допомагає реорганізувати та структурувати спогади, а це призводить до адаптивних внутрішніх схем та конструктивних уявлень. Також воно розширює сферу уваги та підвищує інтроспективну здатність. Допомагає проаналізувати свій досвід, переосмислити події. Допомагає знайти сенс й створити нову перспективу.

Було підкреслено, що стримування негативних емоцій й небажання говорити про травмуючий досвід призводить до вегетативного збудження, а коли ми викладаємо наші емоційні переживання в мову та слова це сприяє здатності нашого мозку здійснювати емоційну регуляцію й долати негативні переживання.

Також на вебінарі було представлено 10 кроків до розвитку життєстійкості та розкрито психологічні особливості кожного з них.

1.      Підтримуйте міжособистісні зв’язки. Спілкування з близькими і рідними забезпечує соціальну підтримку і зміцнює життєстійкість. Дехто знаходить розраду у зв’язку з Вищою силою.

2.      Допомагайте собі, допомагаючи іншим. Допомога іншим у скрутні часи, наприклад, волонтерство або підтримка близьких зміцнює життєстійкість.

3.      Дотримуйтеся щоденного розпорядку. Збереження щоденного розпорядку дня, домашніх обов’язків і хобі надає відчуття стабільності, коли світ навколо здається хаотичним.

4.      Піклуйтеся про себе. Намагайтеся знаходити час для здорового харчування, фізичних вправ, хобі та відпочинку. Турбота про себе допоможуть зберегти баланс і краще справлятися зі стресовими часами.

5.      Робіть перерву від новин. Контролюйте, скільки часу Ви та Ваша родина проводите, читаючи та дивлячись новини, пов’язані з війною. Незважаючи на те, що це природно — шукати інформацію, аби бути в курсі подій, новини можуть викликати тривогу. Спробуйте обмежити споживання такої інформації не більше ніж до однієї години на день. Більш того, намагайтеся не дивитися новини безпосередньо перед сном, коли Вам необхідно «заспокоїтися».

6.      Складіть план. Наявність плану для надзвичайної ситуації допоможе Вам відчувати контроль і підготовленість до несподіванок. Встановіть чіткий план, як Ви та Ваша родина будете реагувати і зв’язуватися в разі критичної ситуації (складіть план щодо Ваших домашніх тварин та необхідного списку предметів, які потрібно взяти в разі надзвичайної ситуації).

7.      Підготуйте валізу безпеки. Покладіть ті речі, які дають Вам комфорт і психологічну безпеку, такі як улюблена книга, фотографії близьких і т.д. Також зробіть список телефонних номерів Ваших близьких, аби Ви могли швидко відновити зв’язки з ними.

8.      Підкріплюйте позитивне сприйняття себе. Згадайте, як Ви успішно впоралися з труднощами в минулому. Використовуйте ці навички для вирішення поточних викликів. Довіряйте собі, вірте, що здатні вирішити проблему і ухвалити правильне рішення.

9.      Зберігайте перспективу. Навіть стикаючись з дуже болісними подіями, намагайтеся розглянути стресову ситуацію в ширшому контексті та зберігайте довгострокову перспективу. Пам’ятайте, що війни закінчуються, і обставини можуть врешті-решт покращитися. Попередні покоління стикалися з війною і продовжували процвітати — використовуйте їх приклади для натхнення.

10.    Плекайте надію. Оптимістичний і позитивний настрій надасть Вам можливість бачити хороші речі у житті, допоможе пережити найважчі часи. У кожного є позитивні аспекти в житті, такі як хороше здоров’я, комфортний дім і міцні дружні стосунки. Усвідомлення наявності цих речей покращить Ваш настрій і допоможе Вам вистояти.

Підкреслено, що розвиток життєстійкості є ефективним психологічним інструментом, який може допомогти впоратися з тривогою, страхом і травматичними переживаннями в період війни. Вона надасть можливість швидко адаптуватися до несподіваних змін та подій, уміння справлятися зі стресом і почуттям тривоги та невизначеності, пов’язаної з війною.

Під кінець вебінару було проведено релаксаційну вправу: «Ластик».

13 листопада 2024 року відбувся вебінар «Базові цінності та етичні принципи супервізії в роботі практичного психолога» для 22 педагогічних працівників закладів освіти та працівників психологічної служби Вінницької області.

Викладач: Каменщук Тетяна Дмитрівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Під час заходу обговорено основні особливості колегіальної (партнерської) супервізії, що базується на принципах рівноправності, колегіальності та фокусі на професійному розвитку фахівця. Адже всі учасники та учасниці є рівноправними партнерами, що сприяє більш відкритому і чесному обміну думками та досвідом. Інтервізійні групи формуються з колег, які добре знають специфіку роботи один одного, що дозволяє глибше розуміти проблеми і виклики. Зроблено акцент на тому, що основна мета інтервізії полягає у взаємопідтримці, обміні знаннями і підвищенні професійної компетентності.

Розглянуто структурні елементи процесу та організаційні складові колегіальної (партнерської) супервізії.

Увага присутніх була звернена на тих викликах супевізійної групи, які необхідно враховувати аналізуючи індикатори динаміки розвитку. До них належать: відсутність лідера групи тоді виникає явна потреба в чіткій структурі, що вимагає від учасників великої відповідальності і дотримання розроблених принципів; напружений емоційний стан учасників, зміщення уваги групи до окремих учасників та інші.

13-14 листопада 2024 року в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» у співпраці з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПН України  (за грантової підтримки Національного фонду досліджень України в межах проєкту «Постковідна соціально-психологічна реабілітація учасників освітнього процесу в діяльності працівників психологічної служби», реєстраційний номер 2021.01/0198) відбувся навчально-методичний вебінар для працівників психологічної служби закладів освіти Херсонської області з теми «Стратегії психосоціальної підтримки ментального здоров’я та персонального добробуту учасників освітнього процесу».

Під час заходу Вікторія Предко, доктор філософії в галузі психології, старший науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи у своєму виступі детально розкрила особливості впливу травмівних переживань на мозок людини. Охарактеризувала основні ділянки мозку які відповідають за сприйняття стресу та ментального здоров’я, їх функції та зміни під впливом травмівних факторів.

Закцентувала, що найефективнішою стратегією поліпшення психічного здоров’я й зменшення травматичних переживань є вплив на медіальну префронтальну кору, оскільки саме вона виконує важливу роль у когнітивних процесах, емоційній регуляції та мотивації. Висвітлена інформація надає можливість психологам усвідомити значення механізмами сприятливого впливу на розвиток життєстійкості медитації, фізичних вправ, дерефлексії, терапевтичного письма та інших технік збереження ментального здоров’я. Як то кажуть, «хороший психолог – живий психолог». У плині повсякденності варто пам’ятати й про власне психічне здоров’я, відновлення ресурсу і балансу.

Своєрідною «кисневою маскою» для учасників вебінару став майстер-клас «Мистецтво бути щасливою людиною: стратегії побудови персонального добробуту в часи соціальних катаклізмів», ведучими якого були Богдан Олена, кандидат психол.наук, старший науковий співробітник ІСПП НАПН України та Пінчук Олена, кандидат психол.наук, старший науковий співробітник ІСПП НАПН України.

20 листопада 2024 року 46 педагогічні працівники закладів освіти та працівники психологічної служби Вінницької області взяли участь у вебінарі «Особливості взаємодії супервізора та супервізованого — ключові елементи контракту».

Викладач: Каменщук Тетяна Дмитрівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Під час заходу проведено аналіз досліджень щодо соціально-психологічної реабілітації учасників освітнього процесу в Україні в постковідний період, підходів реалізації супервізії та інтервізіїї у професійній діяльності психологів у зарубіжних країнах та в Україні; розкрито поняття супервізії у роботі психологів у загальноосвітньому освітньому закладі, підведено висновки наукового пошуку.

Супервізія — це в першу чергу психологічна підтримка працівників через обговорення їхніх труднощів, проблем, які мали місце в роботі з учасниками освітнього процесу, а також пошук шляхів їх розв’язання. Обговорили складові процесу здійснення супервізії, зокрема: усвідомлена діяльність працівника, висвітлення щоденної педагогічної практики та поточних результатів, успіхів та досягнень, сильних та слабких сторін, виправлення помилок, що виникають у процесі роботи.

Було визначено, що така система професійної підтримки спеціалістів може відбуватися у вигляді визначеної моделі, адже знання про наявні моделі і уміння в них працювати – є основою навчання супервізора. Також обговорено, що різноманіття поширених класифікацій супервізорських моделей походить від переважаючого запиту або проблеми.