Аналітично-звітна інформація

Опитування педагогічних працівників і працівників психологічної служби системи освіти

В межах наукового дослідження за темою «Постковідна соціально-психологічна реабілітація учасників освітнього процесу в діяльності працівників психологічної служби», яке здійснюється науковцями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України за грантової підтримки Національного фонду досліджень України (реєстраційний номер 2021.01/0198) протягом 18 – 23 вересня 2023 року проведено два опитування:

  1. Опитування педагогічних працівників. Його метою було дослідження поширення симптоматики психічного травмування учасників освітнього процесу, які перехворіли на COVID-19 та/або втратили близьких.
    Опитування проведено з використанням Google Forms за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScd_byynaNjHjI5t1Ze5OEzBJrOgWqcCAoHZvgvchRR52leAA/viewform?usp=sf_link
    В опитуванні взяло участь 15060 респондентів. Рівень – всеукраїнський. Залучення респондентів здійснювалося таким чином: за допомогою інструментів Facebook – загальнодоступна група «Психологічна служба системи освіти України» (https://www.facebook.com/groups/psyua); розсилка через електронну пошту на адреси обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
  2. Опитування працівників психологічної служби системи освіти. Дослідження проводилось з метою вивчення практики соціально-психологічної допомоги учасникам освітнього процесу, які перехворіли на COVID-19 та/або втратили близьких внаслідок пандемії. Опитування проведено з використанням Google Forms за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7MAh7VR78UL-B748VaIoUKKpuR57onuCR8hduUc2phGV6dQ/viewform?usp=sf_link
    В опитуванні взяло участь 1896 респондентів. Рівень – всеукраїнський. Залучення респондентів здійснювалося таким чином: за допомогою інструментів Facebook – загальнодоступна група «Психологічна служба системи освіти України» (https://www.facebook.com/groups/psyua); розсилка через електронну пошту на адреси обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

ПЕРЕЛІК ПРОГРАМ/МЕТОДИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ТА НАЙЧАСТІШЕ ЗАСТОСОВУВАНИХ ПРАЦІВНИКАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ПРАКТИК РОБОТИ ЗА НАПРЯМАМИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В МЕЖАХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

За результатом теоретичного аналізу проблеми та узагальнення результатів опитування працівників психологічної служби, розроблено перелік програм/методичних комплексів для застосування в межах соціально-психологічної реабілітаційної роботи в закладах освіти:

  1. Програма «Діти і війна: навчання технік зцілення» (Патрік Сміт, Атле Диреґров, Вільям Юле / пер. з англ. О. Антонишин ; наук. ред. К.Явної);

2. Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір», Корекційно-розвиткова програма «Безпечний простір» (Богданов С. О.; Гніда Т. Б.; Залеська О. В.; Лунченко Н. В.; Панок В. Г.; Соловйова В. В.);

2. Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»;

3. Календар ресурсності, «Ресурсна скриня», Практики стійкості (С.Ройз);

4. Управління проблемами (УП+) (ВООЗ);

5. Модель BASIC-PH (Мулі Лахад);

6.  «Терапія іграшкою», «Терапевтичний їжачок», «РаДіти знову» (В. Назаревич);

7.  «Таємні історії маленьких і великих перемог» (аудіоказки, Т. Стус);

8. Хібукі-терапія;

9. 8 коркова програма по роботі з втратою (створена психологами Норвегії та Данії, навчання ГО «Інститут психології здоров’я»);

10. Методики з посібника «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» (ГО «GoGlobal» спільно з Центром «Розвиток КСВ» та експертною платформою Career Hub у рамках програми «Мріємо та діємо»);

11. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період (упорядники: Лунченко Н.В., Сідєльнік Л.Л. Заг. редакція: В.Г. Панок, Левченко К.Б.);

12. Методики з посібника «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу» (Андрєєнкова В.Л., Войцях Т.В.);

13. Методичні матеріали посібника «Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи» (Л. Царенко, Т. Вебер, М. Войтович, Л. Гриценок, В. Кочубей, Л. Гридковець);

14. Методичні алгоритми роботи за посібниками – «Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти» (Романовська Д.Д., Ілащук О.В.); «Ефективні технології розвитку та відновлення стресостійкості/ життєстійкості у дітей та дорослих» (Романовська Д.Д., Ящук М.Г.); «Гармонізація психологічного здоров’я, розвиток життєстійкості/стресостійкості» (Романовська Д.Д., Швачій Р.А.);

15. Матеріали регіонального Психологічного проєкту «Завжди поруч» кращі практики Суми 2023 (Марухіна І. В., Кондратенко Л. О.);

16. «Психологічна допомога в коробці» (від ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер»);

17. Методики з посібника «Стрес як ресурс» (Грабчак Н.М.);

18. Програма психологічної реабілітації та допомоги дітям під час війни DECIDE «Стаємо сильнішими разом!» (швейцарсько-український проект);

19. Програма соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН);

20. Матеріали посібників «Психологічні хвилинки», «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу» (Андрєєнкова В.Л., Войцях Т.В., Гриців І.П., Мельничук В.О., Сабліна Н.О., Флярковська О.В., Харьківська Т.А.).

Також, за результатами опитування працівників психологічної служби сформовано рекомендований перелік найчастіше застосовуваних працівниками психологічної служби практик роботи за напрямами.

Тілесно орієнтовані практики найбільше застосовуються (85% респондентами), які згрупуємо у 3 групи: 1. Стабілізація-заземлення – «Заземлення», «Обійми метелика», «Самообійми», «Скинь напругу в тілі», «Сканування тіла», стабілізаційні вправи: «5-4-3-2-1», «5 відчуттів», «Я-дерево», «4 елементи» та ін.; 2. Практики дихання – дихальна гімнастика, «Квадратне дихання», «Дихання 4–7–8», «Антистресове дихання» та ін.; 3. Релаксаційні практики – «Ледачий кіт», «Лимон», «Пір’їнка і статуя», прогресивна м’язова релаксація Джейкобсона, «Стисніть та відпустіть», «Місце моєї сили», «Я-хмаринка», медитації та інші.

Арт-терапевтичні практики, методики застосовуються 75% респондентами, серед них: малювання на вільну тему, серійне малювання, вимальовування страху та тривоги, «Каракулі», «Захисна парасолька», «Мої крила сили», «Безпечне місце», «Подушка безпеки», «Солодкі спогади», «Багаж щастя», «Фортеця», «Мій настрій», «Мій страх», «Шлях до мети», «Три маски», «Казка про успіх», «Мій страх – моя сила», «Монотипія», «Чорний квадрат», «Каракулі і метаморфози», «Фігурка емоцій», «Карта емоцій» , «Знайомство зі страхом», «Страшна маска», «Серце», «Плюс і мінус», «Емоційний атлас тіла», «Емоції навпаки», «Драбинка емоцій», «Подарунок в моєму житті», «Клубок ліній», «Дерево сили», «Лінії життя», «Символ життя», «Звуки відпочинку». Також використовуються практики створення символів сили міцності, створення глечика сили, малювання та викладання мандали з різних матеріалів, робота з сильними образами тварин (тотемні тварини), МАК, ліплення (робота з глиною), музикотерапія, пісочна терапія (техніки «Карта поля», «Острів», «Мій світ», «Робота з коаліціями»), «Будиночки», «Казка, яка ожила», «Продовж малюнок», казкотерапія, кольоротерапія, колажування, нейрографічні вправи.

Фахівці також відзначили, що ефективними в соціально-психологічній реабілітації, відновленні відчуття благополуччя є ігротерапія (64%) – більшість респондентів зазначали узагальнено, що використовують різні ігри, не називаючи їх. Разом з тим, окремі фахівці конкретизували, що використовують рухові ігри, настільні ігри, квести, ігри з м’ячем, ігри з мильними бульбашками, рольові ігри, інтерактивні ігри, називали спонтанну гру в пісочниці, ігри з м’якими іграшками, Хіббукі-терапію, ігри з лего, соціальні історії, головоломки, цікаві задачі, спонтанну гру, спрямовану гру, пазли, вказали ігри – «Атоми», «Віртуальне чаювання», «Я малюю, а ти відгадай», «Віночок спілкування» та інші.

Дослідження показало, що частина фахівців психологічної служби використовують практики когнітивно-поведінкової терапії (34% респондентів), психодрами (25% респондентів). Ще менша кількість респондентів зазначила, що проводить групи емоційної підтримки (самодопомоги) для учасників освітнього процесу (чи рефлексивні зустрічі) – 14% опитаних. Більшість опитаних (55%) не змогли представити тематику психоедукації, яку вони здійснюють в закладах освіти для відновлення стану благополуччя учасників освітнього процесу.

У відповідях працівники психологічної служби зазначили наступні практики роботи:

У когнітивно-поведінковому підході – «Тестування думок», «Дистанціювання від думок», «Поведінкова активація», метод експозиції, «Корисне мислення», «Ефективна дія», «Ефективна регуляція енергії та емоцій», «Що буде, якщо», «Діалог із самим собою», «Мої різні «Я», техніка «ABCDE», ведення щоденника емоцій, вправи на відчуття «тут і зараз», «Сократівський діалог», «Декатастрофікація», «Переформолювання», «Децентралізація», «Рефокусування», «Екран», «П’ять відчуттів», «Чашка какао», «Майндфулнес», «Стоп-кран», техніка АВС та інші. На жаль, були окремі відповіді, що техніки КПТ – це вправи на розвиток пам’яті, уваги, мислення, а також, що це виключно практики заземлення та відповіді «я не знаю таких практик».

Серед практик психодрами респонденти зазначили наступні – «Дзеркало», «Самопрезентація», «Монолог», «Діалог», «Порожній стілець», «Щасливий стілець», «Обмін ролями», «Театралізація», техніка двійника, «Чарівний магазин», «Дублювання», інсценізації казки, проекція майбутнього, «Маска», рольова гра, Плейбек театр, «Публіка спиною до протагоніста», «Повернися спиною», «Екран», «Сейф», пантоміма тощо.

Серед інших практик соціально-психологічної допомоги та реабілітації окремі фахівці психологічної служби (10%) зазначили такі: використання практик зцілення з програми «Діти війни», Модель BASIC-PH, читання книг, перегляд фільмів, методика «Їжачок» В. Назаревич, йога, EMDR, практики гештальт-терапії, психотерапія Лоуена, травма тейпінг (простукування) техніка ТТТ, використання мобільних додатків для психоемоційної стабілізації (Norbu та інші).