Психологічна служба системи освіти: шлях до системних змін

В умовах повномасштабної війни турбота про ментальне здоров’я стала невіддільною частиною освітнього процесу — від дитячого садка до університету. Адже підтримка, безпечне середовище й розвиток емоційної стійкості — це фундамент успішної освіти та здорового суспільства.

Трансформація психологічної служби в системі освіти — один із пріоритетних проєктів МОН у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», започаткованої першою леді Оленою Зеленською, супровід розроблення та впровадження якого здійснює Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

У Києві відбулася стратегічна сесія «Психосоціальна підтримка в освіті: від основ до змін». Понад 50 представників Міністерства освіти і науки України, ЮНЕСКО, міжнародних організацій, науковців і працівників психологічної служби системи освіти зібрались, щоб спільно визначити, як зробити систему підтримки усіх учасників освітнього процесу більш ефективною. У заході взяли участь Панок В.Г, директор УНМЦ практичної психології і соціальної роботи та Лунченко Н.В., завідувач лабораторії прикладної психології освіти.

Разом учасники визначили ключові напрями розвитку психологічної служби на 2025–2030 роки:

🔹 підвищення професійності фахівців і системності допомоги;

🔹розширення доступу до підтримки для всіх, хто її потребує;

🔹створення безпечного й емоційно здорового шкільного середовища.

🤝 Учасники узгодили попередню рамку трансформації психологічної підтримки в системі освіти:

🔹 Якість послуг — розробка єдиних стандартів, цифрових інструментів і можливостей для професійного зростання фахівців.

🔹 Доступність — щоб кожна дитина, незалежно від місця проживання, могла отримати психологічну допомогу.

🔹 Сприятливе середовище — школа як безпечний простір турботи, підтримки й поваги, де фахівці працюють командно.

Напрацьована рамка ляже в основу нових рішень і програм, які допоможуть покращити добробут учнів і зробити школи безпечними та підтримувальними. Далі — затвердження стратегії Міністерством освіти і науки України і створення дорожньої карти для її втілення.