Запрошуємо до ознайомлення із статтею директора Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, дійсного члена (академіка) НАПН України, доктора психологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Панка В.Г. на тему “Потенціал посттравмівного відновлення педагогічних працівників”.
Анотація
У статті розглядається феномен посттравмівного зростання та особистісного потенціалу розвитку у педагогічних працівників в умовах сучасних багатовимірних криз. Особливу увагу приділено впливу травмівних подій, пов’язаних з війною в Україні, а також тривалим наслідкам пандемії COVID-19, які значною мірою ускладнили професійне функціонування педагогів, посилили їхнє психоемоційне навантаження та спричинили необхідність пошуку нових ресурсів адаптації. Актуальність дослідження зумовлена потребою в системному розумінні психологічних механізмів відновлення педагогів у ситуаціях екстремальної нестабільності та загроз. Теоретичну основу дослідження становлять положення теорії життєвого шляху особистості, концептуалізація життєвих ситуацій, ідеї позитивної психології, а також сучасні підходи до вивчення психологічної резильєнтності та посттравмівного зростання (Post-Traumatic Growth, PTG).
У дослідженні використано стандартизовані опитувальники для оцінки рівня стресу, інтенсивності пережитих кризових подій та рівня посттравмівного зростання, що дає змогу комплексно оцінити потенціал особистісного відновлення. Емпіричне дослідження охопило 15060 педагогічних працівників, які пережили пандемію COVID-19 і нині працюють у регіонах України з підвищеним рівнем воєнного ризику. У результаті аналізу отриманих даних виявлено варіативність індивідуальних ресурсів відновлення, а також низку чинників, що значуще впливають на розвиток посттравмівного зростання. До таких чинників належать: наявність значного життєвого і професійного досвіду, відчутна соціальна підтримка, досвід професійного самоздійснення, сформованість ціннісних орієнтацій і здатність до оптимістичного планування майбутнього.
Показано, що особистісний потенціал відновлення педагогів є важливим чинником їхньої реабілітації та абілітації в умовах тривалої соціальної нестабільності, зокрема внаслідок війни. Зроблено висновок, що розвиток цього потенціалу може слугувати підґрунтям для проєктування ефективних стратегій підтримки освітянського середовища в умовах війни та післявоєнного відновлення системи освіти.
Бібліографічний опис:
Панок В.Г. Потенціал посттравмівного відновлення педагогічних працівників. Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2025. № 7 (53). С. 1515–1533. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-7(53)-1515-1533
*Дослідження здійснюється за грантової підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Постковідна соціально-психологічна реабілітація учасників освітнього процесу в діяльності працівників психологічної служби», реєстраційний номер 2021.01/0198.