27 серпня 2026 року відбулася серпнева вебконференція Національної академії педагогічних наук України «Учені НАПН України – українським учителям». На секції з питань психологічної підтримки з доповіддю «Нова роль психологічної служби в сучасній українській освіті» виступила Надія Вікторівна Лунченко, завідувачка лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, кандидатка психологічних наук.
Напередодні нового навчального року в Національній академії педагогічних наук України окреслили стратегічні орієнтири розвитку психологічної служби системи освіти. Йдеться не про створення служби заново, а про наступний етап її розвитку — відповідно до нових умов, у яких працює українська освіта, і нових потреб учасників освітнього процесу.
Психологічна служба має понад тридцятирічний досвід, сформовану професійну спільноту, наукові школи і значний практичний доробок. Водночас за останні роки змінилися не лише кількість запитів до її працівників, а й їхній характер. Війна, втрати, вимушене переміщення, тривалий стрес, порушення соціальних зв’язків і зміни форм навчання впливають на психічне здоров’я, адаптацію, поведінку, мотивацію та здатність навчатися.
Ключове питання сьогодні звучить так: чи може служба залишатися переважно службою реагування на вже сформовану проблему, якщо психологічне благополуччя дедалі більше визначає саму можливість навчатися, навчати, взаємодіяти і розвиватися?
Стратегічну рамку задає Концепція розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року № 705-р. Документ розроблено МОН за підтримки ЮНЕСКО, Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ та НАПН України. Концепція визначає службу як цілісну, доступну, превентивну, доказову та багаторівневу систему підтримки, інтегровану в освітній процес.
Ключові зміни
Посилюється превентивна роль служби: профілактика, раннє виявлення потреб, психологічна просвіта, безпечне середовище, розвиток життєстійкості. Раннє виявлення не означає масову психодіагностику — йдеться про культуру довіри та доступність консультації.
Допомога вибудовується як багаторівнева система: від психологічно безпечного середовища й універсальної профілактики — через базову психосоціальну підтримку педагогів — до професійної допомоги практичного психолога і соціального педагога та, за потреби, перенаправлення до зовнішніх фахівців. Це не збільшення функцій на одного працівника, а чіткіші ролі й межі відповідальності.
Підтримка інтегрується в освітній процес. Благополуччя формується на уроці, у групі однолітків, у взаємодії з педагогом і в організації середовища. Служба працює не лише з дитиною, а й навколо її потреб: підтримує педагогів, батьків і культуру закладу.
Зростає вимога до доказовості та якості: валідизовані методики, професійні стандарти, супервізія, оцінювання результату. Критерій якості — не кількість заходів, а те, яку потребу задоволено і що змінилося.
Служба стає частиною мережі допомоги. Принципове питання вже не лише «чи є психолог у закладі?», а «чи може здобувач освіти отримати саме той рівень допомоги, якого потребує?».
Наука як партнер змін
Роль НАПН України та Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи: досліджувати потреби, науково обґрунтовувати рішення, розробляти й апробувати моделі, оцінювати ефективність і забезпечувати трансфер у практику. Ресурсом для фахівців є Електронна бібліотека НАПН України. У Київській та Харківській областях уже реалізується всеукраїнський інноваційний освітній проєкт з реформування психологічної служби.
Практичним орієнтиром на 2026/2027 навчальний рік є лист МОН від 17.08.2026 № 1/17702-26. Серед пріоритетів — раннє виявлення потреб, безпечне середовище, підтримка постраждалих від війни, кризове реагування, цифрове благополуччя, психічне здоров’я педагогів і професійна підтримка працівників служби.
Проєкт Плану заходів передбачає вже до кінця 2026 — початку 2027 року нову редакцію Положення про психологічну службу, професійні стандарти, перегляд штатних нормативів, унормування супервізії, порядок перенаправлення та тестування «Електронного кабінету працівника психологічної служби».
Нова роль служби — бути не лише поруч із дитиною у складний момент, а допомагати освіті ставати середовищем безпеки, підтримки, стійкості й розвитку.
Матеріали доповіді